Узагальнені дані відображають у відповідних журналах (за журна­льно-ордерною формою - в журналі № 5). Він має три розділи: І - з кредиту рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 у дебет рахунку 79 "Фінансові результати"; ІІ розділ "Витрати з податку на прибуток, витрати фінансової та інвестиційної діяльності, інші витрати", в яко­му відображають витрати за дебетом рахунків класу 9 "Витрати дія­льності" з кредиту рахунків за журналами 1, 2, 3, 4, 6; ІІІ розділ - "Витрати діяльності" - з кредиту рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28 у дебет 23, 91, 92, 93, 94, 99. Підсумкові дані з журналу № 5 переносять до Головної книги, на основі якої складають баланс, що було показа­но вище у блок-схемі на рис. 9.1.

Друга особливість стосується організації відображення витрат дія­льності на рахунках бухгалтерського обліку. Відповідно до законо­давства підприємство має право обирати між трьома способами облі­ку витрат діяльності: з використанням рахунків класу 8 "Витрати за елементами"; з використанням рахунків класу 9 "Витрати діяльнос­ті"; з одночасним використанням рахунків класів 8 і 9.

За класом рахунків 8 "Витрати за елементами" організують облік витрат підприємства з невеликою кількістю господарських операцій та при відсутності декількох напрямів діяльності. Всі інші підприємс­тва використовують рахунки класу 9 "Витрати діяльності" або при бажанні можуть використовувати одночасно і рахунки класу 8 "Ви­трати за елементами" для узагальнення інформації про витрати за елементами, необхідної для складання фінансової звітності. Для звіт­ності система групування витрат включає наступні елементи: матері­альні витрати (за винятком зворотних відходів виробництва), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та ін­ші затрати. Це групування є єдиним і обов'язковим для усіх підпри­ємств незалежно від їх галузевої належності. Воно необхідно для за­повнення "Звіту про фінансові результати".

Організація обліку витрат діяльності проводиться за наступною схемою: витрати відносяться спочатку на рахунки класу 8 "Витрати за елементами", а потім списуються на рахунки класу 9 "Витрати дія­льності" та на рахунок 23 "Виробництво". Чим більше підприємство, тим більша імовірність і необхідність використання одночасно двох класів рахунків для того, щоб накопичити інформацію про собівар­тість за елементами і за статтями витрат. Групування витрат за еле­ментами має забезпечити не лише звітні та економічні, а й технічні аспекти управління (нормування, калькулювання, кошторис).

Оскільки найсуттєвіше місце у витратах діяльності займають зага- льновиробничі та адміністративні витрати, то є доцільним їх деталь­ніше розглянути. До загальновиробничих витрат відносять: витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цеха­ми, дільницями тощо); відрахування на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо; амор­тизацію основних засобів та нематеріальних активів загальновироб- ничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на удосконалення технології та організації ви­робництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи праців­ників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробницт­ва тощо).

При організації обліку загальновиробничих витрат рекомендують враховувати, які з них є змінними, а які постійними. До змінних зага- льновиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехів, дільниць), які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно зміні обсягу виробництва. Такі ви­трати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин роботи, заробітної плати, обсягу діяльності (напри­клад, кількість готової продукції), прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності за звітний період. Іншими словами, змінні за- гальновиробничі витрати повністю включаються до складу виробни­чої собівартості продукції (робіт, послуг) в період їх виникнення, тобто списуються на витрати виробництва (в дебет рахунку 23 "Ви­робництво") щомісяця. У цьому разі розподіл загальновиробничих витрат - це розподіл змінних загальновиробничих витрат на одиницю бази з подальшим віднесенням на різні види продукції, що виготов­ляються на підприємстві.

1  ... 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59  ... 75 Повернутися на початок книги