Різниця між максимальним виграшем гравця при даному стані природи ( ma xiflj) ) і виграшем певної стратегії поведінки гравця, що може бути реалізована при цьому стані природи називається ри­зиком стратегії А. при стані природи П:

Таким чином, ризик є частиною найбільшого інвестиційного до­ходу при даному стані інвестиційного ринку, яку інвестор не отримує у випадку використання недосконалої інвестиційної стратегії.

Для ризиків можна побудувати матрицю ризиків, аналогічну за формою до матриці виграшів.

Перед інвестором постає завдання вибору серед множини можли­вих інвестиційних стратегій оптимальної.

Для вибору оптимальної інвестиційної стратегії в ситуації неви­значеності (коли не відомі ймовірності) використовуються такі кри­терії:

-     критерій МАКСИМАКСА — критерій крайнього оптимізму, згідно з яким обирається інвестиційна стратегія, що забезпечує максимальний виграш (дохід) серед всіх максимальних виграшів, виділених для кожного з можливих станів інвестиційного ринку;

-     критерій Вальда — так званий «критерій песиміста», за яким передбачається, що від будь-якого рішення слід очікувати най­гірших наслідків, а, отже, потрібно знайти такий варіант, при якому гірший результат буде відносно кращим за інші погані результати. Тобто знаходиться гірший результат для кожного стану інвестиційного ринку, а потім з них обирається інвести­ційна стратегія з кращим результатом серед них;

-     критерій Севіджа — критерій мінімаксного ризику, який є ана­логічним до критерію Вальда, але передбачає аналіз вибір за даними матриці ризиків;

-     критерій Гурвіца — максимінно-максимаксний критерій, за яким при виборі інвестиційної стратегії рекомендує обирати альтернативу з максимальним середнім результатом (при цьо­му діє негласне припущення про однакову ймовірність виник­нення для всіх можливих станів інвестиційного ринку).

Для вибору оптимальної стратегії в умовах ризику використову­ються такі критерії:

-     критерій математичного очікування — передбачає обрання інвестиційної стратегії, для якої середній зважений за ймовір­ністю виграш (математичне очікування виграшу, М.) є макси­мальним:

-     критерій Лапласа — критерій максимізації зваженого серед­нього показника оптимальності стратегії, за яким при приблиз­но однаковій ймовірності настання подій оптимальною є стра­тегія, для якої сумарний виграш за всіма можливими станами інвестиційного середовища є максимальним. Саме цей крите­рій покладено в основу порівняльної оцінки ефективності про­ектів за критерієм чистої поточної вартості.

Остаточний вибір оптимальної інвестиційної стратегії здійсню­ється на основі узагальнення результатів оцінки за означеними вище критеріями. При цьому доцільно приймати до реалізації стратегію, яка є оптимальною за більшістю критеріїв.

11.3. Критерії оцінки інвестиційної стратегії фінансового інвестування

Оцінка ефективності інвестиційної стратегії фінансового інвесту­вання здійснюється шляхом порівняння доходності та ризику сфор­мованої інвестором совокупності фінансових інвестицій з середніми ринковими показниками.

Дж. Л. Трейнор (J. L. Traynor) уперше запропонував критерій (коефіцієнт), в якому дається узагальнена характеристика міри до- ходності та ризику інвестицій.

Критерій Трейнора являє собою відношення надлишкової дохід­ності (премії за ризик) фінансових інвестицій за певний період часу до показника системного ризику — р-коефіцієнту: обчислюють,

де R. - середньорічна доходність і-го виду фінансових інвестицій (або портфеля) за певний період;

Ra — середньорічна безризикова ставка доходу за цей же період;

1  ... 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121  ... 138 Повернутися на початок книги