Запропоновано спосіб визначення концентрації компонентів у дисперс­них середовищах, який передбачає опромінення проби електромагнітним ви­промінюванням, вимірювання величин дифузійно та дзеркально відображених потоків, який відрізняється тим, що формує безкінечно товстий відобража­ючий шар проби, а опромінення та визначення різних компонентів слою проби проводять в дискретних інтервалах довжин хвиль, а також кутів па­діння та відображення по відношенню до нормалі поверхні проби, після чого по співвідношенню інтенсивності відображених потоків визначають міру гомогенізації дисперсного середовища та вводять коефіцієнт поправ­ки для визначення концентрації компоненту.

Розроблено пристрій для визначення кількості жиру у молоці ультразву­ковим методом, у якому міститься мікрокомпресор, дозатор, вимірювальний осередок, електромагнітний клапан, зливна ємкість, ємкість для молока, обла­днана трубкою для відбору молока, та блок керування, який відрізняється тим, що в нього встановлений додатковий електромагнітний клапан, який знахо­диться між вимірювальним осередком і зливною ємкістю, та ємкістю з мий­ним засобом, з'єднана з дозатором, для проведення операції промивки вимі­рювального осередку і ліквідування на мембранах датчиків і стінках вимірю­вального осередку поступового нарощування плівки жиру молока, і в зв'язку з цим — підвищення точності визначення кількості масової долі жиру та сухого знежиреного молочного залишку у пробі молока. Спосіб визначення вмісту жиру в вершках, передбачає вимірювання електричних параметрів вершків в досліджуваній пробі. В якості електричного параметру вимірюють електро­провідність, при цьому додатково вимірюють температуру вершків і за побу­дованою номограмою, яка характеризує залежність електропровідності від вмі­сту жиру та температури, визначають вміст жиру в досліджуваній пробі.

Під термостійкістю молока розуміють властивість продукту витриму­вати вплив високих температур без видимої коагуляції білків.

Термостійкість молока визначається термостійкістю казеїну, яка пов'я­зана з соленою рівновагою в молоці, а саме з співвідношенням розчинних форм наступних солей: катіонів кальцію та магнію, з однієї сторони, та аніо­нів фосфорної (фосфатів) та лимонної (цитратів) кислот, з іншої сторони.

Відомі методи визначення термостійкості молока засновані або на безпосередньому тепловому впливі на продукт (теплова проба — з викори­станням гліцеринової бані заснована на встановленні тривалого теплового впливу на молоко та молочні продукти від моменту занурення досліджува­ної проби в гліцерин з високою температурою до початку видимої коагуля­ції молочних білків. В якості гліцеринової бані використовують ультратер­мостат, заповнений гліцерином. Метод використовують для визначення термостійкості молока та молочних продуктів з масовою долею сухих речовин не більше 30 %. Метод використовують для досліджуваних та арбітражних промислових випробувань), або на визначенні вмісту іонів кальцію в молоці (проба за К. К. Горбатової та П.І. Гунькової), або на вне­сенні речовин, які викликають часткову денатурацію казеїну (алкогольна проба — заснована на впливі етилового спирту на білки молока та вершків, які повністю або частково денатурують при змішуванні рівних об'ємів молока та вершків зі спиртом. Термостійкість молока та вершків за алко­гольною пробою визначають за допомогою водного розчину етилового спирту з об'ємною долею етилового спирту 68, 70, 72, 75 та 80 %. Чим бі­льшу концентрацію спирту витримує молоко не звертаючись, тим воно є більше термостійким. Метод використовують для визначення термостійкості сировини, а також молока та вершків з масовою часткою жиру не більше 40 %), або на частковому змішуванні соленої рівноваги в молоці в несприя­тливу для стійкості казеїну сторону (кальцієва та фосфатна проба — види­ма коагуляція білків свідчить про не термостійке молоко, воно не витримає стерилізації та звернеться; коагуляція білків від злегка помітних до явних хлоп’їв вказують на знижену стабільність молока до нагрівання).

1  ... 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105  ... 134 Повернутися на початок книги