Головна       Зворотній зв'язок
     

Класифікація холодної зброї будується на різних основах (Схема 12). Так, за місцем виготовлення розпізнають зарубіж­ну і вітчизняну, а за способом - заводську, кустарну і самороб­ну. Заводська зброя виготовляється згідно з державними стан­дартами або технічними умовами для певних цілей. За цільовим призначенням холодну зброю розрізняють як бойову, мис­ливську і спортивну. Крім того, існує так звана національна холодна зброя, яка виготовляється заводським способом.

Саморобна зброя виділяється примітивністю виготовлення, інколи це які-небудь предмети, наприклад, напилок, шабер, викрутка, які переробляють шляхом спеціального загострення, спрощення форми - зменшення довжини, вдосконалення ру­коятки та ін.

Щодо конструкції, то холодна зброя існує така: клинкова (ножі, кинджали, кортики, штики, шаблі та ін.), ударно-роздроб­лююча (кастет, булава, дубинка, биток, пернач, шестипір, пали­ця, кистень) і комбінована, яка в одному пристрої вмішує еле­менти клинкової, ударно-роздроблюючої зброї, а інколи і вогнепальної.

Сліди холодної зброї на дереві, металі, пластмасах, гумі, шкірі та інших матеріалах є слідами тиску, ковзання, розрубу, проко­лу, а часом й розпилу. Прийоми роботи зі слідами і одержання інформації для розшуку слідоутворюючих об'єктів аналогічні викладеним рекомендаціям для інших трасологічних слідів і засобів учинення злочину. Складніше працювати зі слідами холодної зброї на тілі людини. В судовій медицині такі сліди класифікують як колючі, ріжучі, рубаючі, колюче-ріжучі, розри­ви тканин, осаднення та ін. У трасологічному плані це сліди ковзання і тиску, але внаслідок специфіки живої тканини вони відрізняються від слідів на твердих предметах. Вони менш інформативні, але завжди повно відображають ознаки слідоут- ворюючого предмета, а після слідоутворення нерідко змінюють форму та інші ознаки. Наприклад, у слідах розрубу і розрізу не відображаються всі ознаки леза знаряддя. Тому ідентифікація холодної зброї за слідами ковзання (розрубу і розрізу) на м'я­ких тканинах - явище надто рідке. Якщо сліди розміщені на хрящах або кістках, то ідентифікація можлива для встановлен­ня, яким саме знаряддям розчленований труп.

До слідів застосування холодної зброї інколи відносять сліди крові, різних виділень на одязі потерпілого і злочинця. Таке тлумачення слідів холодної зброї не зовсім точне, оскільки сліди мають інше походження.

Розшук особи, яка застосовувала холодну зброю, провадить­ся на основі комплексу слідів, залишених на місці події, в тому числі і слідів, які могли залишитись на злочинці. Проте є спірним питання, чи відносити їх до слідів холодної зброї. Під час виявлення холодної зброї на місці події або ж під час об­шуку треба мати на увазі, що на ній є сліди власника і сліди застосування, тобто інформація про те, кому належала зброя, її походження, спосіб виготовлення тощо. Тому зброю з усіма подробицями описують, називають всі її частини, маркувальні позначення, де і які мікрочастки виявлені. Передусім виявля­ють сліди рук, сліди крові і різних забруднень. Під час виявлен­ня піхов (чохлів), у яких зберігалась холодна зброя, проводиться ототожнення цілого за його частинами - чи зберігався ніж у даному чохлі? Особливу увагу треба звертати на дослідження внутрішньої поверхні піхов, де можуть бути частки крові, во­локна тканини одягу. У ході експертизи колото-різаних ушкод­жень досліджують не лише холодну зброю і ушкодження на тілі, а й взаємне розташування пошкоджень одягу, тому надсилан­ня останньої на експертизу обов'язкове.

Одним із складних досліджень холодної зброї є визначен­ня мускульного зусилля, необхідного для нанесення конкрет­ного пошкодження. Так, механічні пошкодження зброї - згин, злам клинка свідчать про неабияку фізичну силу злочинця. Особливості розчленування та розташування ран на важливих для життя ділянках тіла інколи свідчать про знання злочинцем анатомії людини.

1  ... 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69  ... 206 Повернутися на початок книги

© 2011Карта сайту