Головна       Зворотній зв'язок
     

Річ у тому, що логіка не тільки впливає на формування культури мислення, вона необхідна насамперед для побу­дови та аналізу наукових теорій, для розв'язання ряду на­уково-технічних проблем, де й знаходять своє повне засто­сування ці правила. Можна знати всі системи формальних правил, але мислити незадовільно з погляду логіки.

Отже, одних формальних правил для повноцінного про­цесу мислення замало.

Окрім формальних правил, у процесі міркування вико­ристовуються і змістовні правила, які враховують зміст понять і суджень. До змістовних правил належать пра­вила неповної індукції, правила аналогії, пояснення, пер- дбачення тощо.

Особливістю змістовних правил є те, що ми їх не можемо застосовувати до суджень і понять, зміст яких нам невідо­мий. Запис змістовних правил за допомогою символів не по­винен вводити в оману відносно їх змістовного характеру.

Таким чином, якщо схема (набір формул) застосовуєть­ся у будь-яких випадках без звертання до змісту, то вона виражає формальне правило. А якщо існує хоча б один випадок, коли схема не може бути застосована без поси­лання на зміст, то вона виражає змістовне правило.

Візьмемо для прикладу правило неповної індукції, яке має вигляд послідовності формул:

Р(а) P а), ..., Р(ап) I= Vх Р(х).

Цю схему можна прочитати так: «З того, що об'єкт (а1) має ознаку Р, об'єкт (а2) має ознаку P і т.д. аж до факту, що об'єкт (ап) має ознаку Р, випливає, що будь- який об'єкт (х) має ознаку Р, тобто Vх Р (х)».

Залежність цього правила від змісту понять і суджень, до яких воно застосовується, визначається тим, що застосуван­ня його до певного змісту має сенс, а застосування його до іншого змісту (за такою ж самою схемою) призводить до яв­но хибного висновку. Проілюструємо це на прикладах.

Наприклад, про людей, яких ми зустріли на вулиці, ми цілком слушно стверджуємо, що перший зустрічний має зда­тність до мислення, другий — має здатність до мислення, n — на людина здатна мислити. За правилом неповної індукції робимо висновок: «Для будь-якої-людини властива здат­ність мислити». Але, припустимо, що перша людина знає, як пройти до Києво-Печерської Лаври, друга — теж і n-на теж знає дорогу до Києво-Печерської Лаври. Чи можемо ми в цьому випадку застосувати правило неповної індукції? Звичайно, ні. Оскільки отримаємо хибний висновок: «Будь- яка людина знає дорогу до Києво-Печерської Лаври».

Тільки враховуючи зміст суджень, можна ефективно використовувати це правило.

Таким чином, знання та доречне застосування форма­льних і змістовних правил є фундаментом культури мис­лення. А саме у формуванні культури мислення полягає один з аспектів практичного значення логіки, крім того, що логіка є теоретичним підгрунтям ряду галузей сучасної техніки.

Цілком слушно виникає запитання: що становить тео­ретичне значення логіки? Аби відповісти на це запитання, необхідно показати, що таке логіка як наука. А це перед­бачає визначення предмету, методу логіки та систематиза­цію головних етапів її розвитку як науки.

3. Абстрактне мислення і його характерні особливості

Звернемося до найбільш вживаних визначень ло­гіки як науки:

«Логіка — це філософська наука про форми, в яких протікає людське мислення, та про закони, яким воно підпорядковується»,

«Логіка — наука про форми, закони та методи пі­знання об'єктивного світу на ступені абстрактного мислення, а також про мову як засіб такого пізнання».

«Логіка — наука про закони і форми правильного ми­слення».

У наведених визначеннях предметом логіки є абстрактне мислення. Це зумовлює необхідність аналізу його особливо­стей, специфіки як одного із ступенів пізнання, визначення характеру зв'язку з іншими ступенями пізнання.

1  ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13  ... 142 Повернутися на початок книги

© 2011Карта сайту